Він серед нас і в наші дні

Це рядочок з вірша енергодарської поетеси Любові Яременко, присвячений Тарасові Шевченку, чиє 196-річчя відсвяткувала міська організація . Всеукраїнського товариства «Просвіта» 10 березня у приміщенні, люб'язно наданому осередком політичної партії «Сильна Україна».

А й справді, що для нас сьогодні Шевченко і його слово? Чи не є воно саме тією головною перешкодою для перетворення сучасного покоління на манкуртів, які не пам'ятають, хто вони і якою мовою мають розмовляти в своїй державі?

Учасник Великої Вітчизняної війни Марія Андріївна Любименко народилась і прожила більшу частину життя в Казахстані. Вона пригадує, як плекали батьки рідну мову, як виходили на свята, співаючи українських пісень, як вшановували казахи пам'ять великого Кобзаря.

Стовідсоткова українка за поводженням Надія Цигвінцева також народилась далеко від Батьківщини - в Архангельських таборах для розкулачених. Зона не говорить українською, ще чудово розуміє і - пише вірші, присвячені Шевченку, мовою свого народу.

На жаль, не всі ми, хто виріс в Україні, спілкуємось українською і знаємо традиції народу, серед якого живемо або до якого навіть належимо...

За "круглим столом" 10 березня зібралися саме ті люди, хто за своїм фахом, а, головне, за покликом душі, намагається внести свій вклад у збереження національних традицій: викладачі мови зі своїми вихованцями, керівники шкільних та міських бібліотек, художники й поети, члени громадських організацій. Прийшла така собі «різновікова юдина», за влучним визначеним ведучої - керівника міського осередку ВО «Просвіта» Тетяни Скиби.

А тон розмові задав виступ Фольклорного колективу Енергодарської дитячої музичної школи «Родослав» під керівництвом заслуженого діяча культури Володимира Синиченка. Яким чином вдалося майстру пробудили в дітях розуміння та вміння відтворити прийоми народного співу, - це загадка його творчої індивідуальності. Але слухачі були просто вражені поєднанням сили й ніжності молодих голосів.

Про свої дослідження символіки українського рушника у Запорізькому краї розповіла учасниця гуртка «Плекання української мови» (гімназія «Гармонія», керівник - Марія Осипчук) Надійка Рябова. За столом сиділа й матуся дівчини, а на стенді висіли рушники, вишиті талановитими жінками цього сімейства. А поруч - рушники ще однієї родини - художників Тодорчуків. На талія Петрівна розповіла, що почала вишивати, коли доля закинула її в далекий Сургут. «Саме там, на чужині, й прокидається почуття туги за рідним краєм. А рятує від ностальгії - народна пісня, народна вишивка".

Василь Іванович Тодорчук познайомив присутніх з картинами, які були написані в Шевченківських місцях. Тут і види Санкт-Петербурга, і пейзажі Чернігівщини. До речі, у чернігівському Сєднєві Василь Іванович зустрів автора картини «Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова» Григорія Мелехова, який навчив молодого художника тонкощам зображення далекої перспективи.

На виставці були представлені й роботи народного майстра різьби по дереву Леоніда Тимофійовича Морозова, і вишукані віночки Олексія Кузнєцова. Останній разом із дружиною Надією прийшли на свято в національному українському вбранні, виготовленому своїми руками. Творіння Олексія прикрашають костюми багатьох енергодарських художніх колективів - того ж «Родославу», народного хору «Червона калина», «Дніпряночки» (ЦДЮТ, керівник Ірина Вінс) та «Джерела» (НВК №1, керівник Валентина Гордієнко).

Але, безумовно, головним носієм Шевченківської спадщини було і залишається слово. Воно зберігається у збірках його поезій і в творах дослідників Та¬расової творчості. Про чималеньку колекцію таких книжок розповіла завідуюча зразковою шкільною бібліотекою ЗОШ №7 Людмила Немашкало. Вона нагадала, що збирання цієї колекції, як і створення бібліотеки, почалось з перших днів існування першої в місті української школи, засновником і першим директором якої була Тетяна Скиба. Зібрання прийняло рішення відсвяткувати саме в цій шкільній бібліотеці 170-річчя «Кобзаря».

І, звичайно, лунали вірші. Програмний твір Великого Кобзаря «І мертвим, і живим...» пролунав у натхненному виконанні почесного громадянина Енергодару Віктора Харлампієвича Помазана. Твори Тараса і свої власні читали учні-учасники "круглого столу" Аліна Малоран і Олександра Горган, поети літературного об'єднання «Резонанс» Олег Коваль, Надія Цигвінцева, Любов Яременко.

Закінчилася зустріч врученням нагород, наданих обласним відділенням товариства «Просвіта» та міським відділенням політичної партії «Сильна Україна». Т. Скиба і Т. Плахотна вручили аудіозаписи та фотоальбоми переможцям учнівських конкурсів Вірі Лаврик, Катерині Бромот, Вероніці Феськовій та Надії Рябовій з ЕБГ «Гармонія», Олександрі Горган з НВК №1, Вероніці Головач з ЗОШ №7 та Олені Котелевець з Дитячої художньої школи.

Отже, всі ми ще раз пересвідчились у тому, що доля рідної мови, культури, а, зрештою, й самої нації залежить від сумління кожного з нас, від бажання й вміння берегти та відроджувати спадщину наших предків.